В классическом понимании дауншифтинг — это всегда выбор между доходами и стрессами с одной стороны и душевным комфортом за меньшее вознаграждение с другой. Обычно, уходя из бизнеса или с работы, вызывающей стресс, люди преследуют такие цели, как получение большего количества времени на увлечения или на семью.
История.
Идеология и термин распространились на рубеже XX—XXI веков в странах Запада. Очевидны идеологические параллели с культурой хиппи, философией нью-эйдж.
Дауншифтинг представляется его последователям протестом против идеалов общества потребления, и приверженность к нему оправдывается рядом серьёзных недостатков, присущих последнему — главным образом, отрицанием необходимости развития человека как личности (по Марксу — 3-я степень отчуждения — «отчуждения человека от его человеческой сущности»).
Существует и другая точка зрения на дауншифтинг, согласно которой данное явление не имеет ничего общего с достижением гармонии в жизни и душевного комфорта. Противники дауншифтинга считают стремление сделать карьеру, стать успешным и финансово независимым естественными потребностями человека, а вовсе не навязанными обществом целями, как это представляет дауншифтинг.
спасибо Википедии :)
Екопоселення.
Щоб краще це зрозуміти, варто згадати про хіпі та їхні комуни. На початку 90-х "діти квітів" виросли та почали перейматися питаннями захисту природи. Першою ластівкою стала колишня хіпі-комуна Фіндхорн у Шотландії - на початку 90-х вона стала одним із засновників світової мережі екопоселень (Global Ecovillage Network)
Міські або сільські спільноти, що намагаються чинити мінімальний вплив на довкілля - це і є екологічні поселення. Там екологічно будують, використовують альтернативну енергію, харчуються за рахунок органічного сільського господарства.
Загальноприйнята в світі модель екопоселення передбачає створення життєздатної спільноти, котра прагнутиме захисту та відновлення довкілля, а також знайде прийнятну схему взаємодії з зовнішнім світом. Важливим тут буде не лише екологічний аспект, а й соціальний (комфортне життя людини, можливість будь-коли залишити поселення) та економічний (економічна сталість спільноти, забезпечення зайнятості жителів).
Дуже важливим є освітній аспект - до екопоселень на Заході переселяються люди з досвідом виживання в місті, непристосовані до життя на природі, тому для них створюють кількатижневі курси екологічного будівництва, органічного землеробства, ефективного побуту тощо.
Всесвітня мережа екопоселень нараховує трохи більше 400 екопоселень у всьому світі, з них 6 знаходяться в Росії - там працює навіть представництво організації в Санкт-Петербурзі.
Жодного українського екопоселення в списках немає. Чому?
В Україну ідея екопоселень парадоксальним чином проникла не з Заходу, а зі Сходу - з Росії. Все почалося наприкінці 90-х після друку книжок Володимира Мегре, колишнього президента міжрегіональної асоціації підприємців Росії.
Подібна площина координат змінює і ключові поняття. Відтак екопоселення сприймаються радше як сукупність родових маєтків - цілісних неподільних земельних ділянок площею не менше 1 га на 1 родину. Мета - повне самозабезпечення родиною самої себе.
Тут-то і лежить головна відмінність української версії екологічних поселень від світової. Західна ідея екопоселення передбачає створення спільноти, яка б ефективно співпрацювала. Ідея родових маєтків передбачає незалежність домашніх господарств, щоправда, з поправкою на реальність - "самозабезпечення родини хоча б продуктами харчування".
Решта цілей - не менш амбітні. Серед них і відновлення родючого шару ґрунту, і будівництво енергонезалежних будинків, і нові підходи до збереження здоров'я, і створення сприятливого для духовного зростання середовища, і створення нової системи освіти та виховання.
далi:
http://life.pravda.com.ua/travel/2009/06/22/21907/
Комментариев нет:
Отправить комментарий